Чи має право роботодавець на період встановлення карантину змушувати працівника брати відпустку за власний рахунок

Версія для друкуВерсія для друку

Чи має право роботодавець на період встановлення карантину змушувати працівника брати відпустку за власний рахунок

 

Наразі нагальним питанням для громадян стало з ким залишити дітей під час карантину. Як діяти батькам, які працюють, а їх діти знаходяться на карантині. Чи мають право вони на відпустку у зв’язку з карантином.

Відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання надання відпустки без збереження заробітної плати регулюється Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР та Кодексом Законів про працю України (далі — КЗпП України).

Стаття 2 Закону України «Про відпустки» визначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Стаття 25 вищезазначеного Закону визначає, що відпустка без збереження заробітної плати надається матері або іншій особі, як доглядає за дитиною до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території

Відповідно до ст. 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до ст. 84 КЗпП України, відповідно до яких у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті (не більше 15 календарних днів на рік).

Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на підставі письмової заяви. У ній мають бути зазначені:

1) причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;

2) дата початку відпустки;

3) тривалість відпустки.

Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.

Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Ще один із способів отримати відпустку, щоб побути з дитиною є використання свого права, яке визначене у статті 26 Закону України «Про відпустки» і полягає у наданні відпустки за сімейними обставинами та з інших причин працівнику. Така відпустка надається без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

 

Увага! Така відпустка має як переваги, так і недоліки. Так, відпустки без збереження заробітної плати на період карантину дає можливість батькам та іншим особам., які здійснюють догляд за дитиною перебувати з нею під час карантину, проте заробітну плату особи у цей період не отримують.

Одним із варіантів реалізації своїх трудових прав є використання оплачуваної щорічної або «додаткової» відпустка. Так, на період карантину у закладі, де навчається (перебуває) дитина, батькам можуть надати оплачувану щорічну основну або додаткову відпустку поза графіком відпусток, або інші види оплачуваних відпусток (в тому числі «на дітей»). При цьомуч. 13 ст. 10 Закону «Про відпустки»передбачено категорії осіб, якимщорічнівідпустки надаються в будь-який зручний для них час. Іншим працівникам оплачувані відпустки та відпустки інших видів (нещорічні) поза графіком відпусток можуть бути надані лише за згодою роботодавця. Також працівнику доцільно буде у заяві написати, що він не протиотримати оплату за дні відпусткиу найближчий термін для виплати зарплати у зв’язку із проханням надати відпусткуу стислі строки у зв’язку із призупиненням освітнього процесу у навчальному закладі дитини.

Відпустку без збереження заробітної плати надають, як правило, у зв’язку з якими-небудь подіями в житті працівника. При цьому перш за все необхідно бажання працівника піти в таку відпустку. Ні в якому разі не можна відправляти у відпустку «за свій рахунок» примусово без згоди працівника.

 

Нагадаємо, Міноцполітики раніше надало роз’яснення, що примусове направлення працівників у відпустку за власний рахунок є грубим порушенням законодавства про працю (лист Мінсоцполітики від 19.09.2013 р. № 416/13/116-13).

Відповідальність за грубе порушення законодавства про працю передбачена ст. 172 Кримінального кодексу України — штраф від двох тисяч до трьох тисяч НМДГ (від 34 тис. грн до 51 тис. грн) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

 

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, — караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч НМДГ (від 51 тис. грн до 85 тис. грн) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Таким чином, відпустка за власний рахунок, це відпустка, яку працівник має право брати за власним бажанням. Якщо керівник наполягає на ній – це примушення з його боку і є порушенням. За умови, якщо співробітник не проти посидіти вдома за власний рахунок, він має вказати у заяві термін такої відпустки.

У відпустку за власний рахунок можна іти на 15 днів, проте, за новим законом про запобігання коронавірусу, це часове обмеження знято. Тому під час карантину працівник має право бути у відпустці за власний рахунок, а через деякий час, після завершення карантину, взяти ще одну таку ж відпустку.

 

Якщо у Вас виникли якісь питання виходячи зі змісту даної статті або інші, що потребують юридичної консультації, звертайтесь у телефонному режимі до  Миргородського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою м. Миргород, вул. Гоголя, 165, каб. №9, 10. Години праці з 09.00 до 18.00 окрім вихідних та святкових днів, контактний телефон (05355) 5 09 21. Консультації безкоштовні для всіх. Правову консультацію, також, можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103.

Крім того, повідомляємо, що за правовою інформацією заходьте на довідково-інформаційну платформу правових консультацій WikiLegalAid за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua/

 

Наверх ↑