Українські романси

Версія для друкуВерсія для друку

Українські романси

 

Поезія і музика пішли з одного джерела – з душі людини, з глибинного світу її почуттів. Інакше хіба могло б виникнути таке диво, як пісня, та ще й лірична? Радісна й журлива, сповнена тривоги і мрій про щастя, вона стала постійним супутником людини. Скільки весняних гроз прошуміло над закоханими, скільки вони проспівали своїх пісень… Пам’ять серця, глибша від пам’яті розуму, зберігає ту пісню – вічну музику поколінь.

Все глибше переконуєшся, що яким би не було наше життя, а серце раз зігріте гарною піснею, не прохолоне, бо їх пісні охоплені душевною красою і правдивістю.

2 квітня працівники закладів культури села Великий Байрак запросили жителів сіл Великобайрацької сільської ради до сільського будинку культури, що люблять і цінують український романс.

На сцені їх зустрічали учасники художньої самодіяльності Великобайрацького та Великосорочинського сільських будинків культури. З цікавістю глядачі слухали пісні: «О, Соломіє», «Ніч яка місячна», жартівливу пісню «Кума» у виконанні Валентини Міщенко та Володимира Подоляки (акомпонемент на баяні - Ігор Крутько). Щирими оплесками зустрічали виступи чоловічого ансамблю у складі Григорія Шелеста, Василя Олішевка, Миколи Кузьменка, Бориса Дяченка, Євгена Фесенка, а також дуету Василя Олішевка та Лідії Пелих з піснею «Ой у вишневому саду», ансамблю «Джерело» у складі Галини Фесенко, Ніни Улізько, Лідії Пелих, Марії Солодовник, Валерії Ханко, Алли Даценко,Ольги Пелих. А солісти Ольга Пелих, Марія Солодовник, Ніна Улізько виконали пісні «Що це?», «Чуєш», «Де ти ходиш, моє щастя?». Акомпонував на баяні Олександр Стояновський.

Фіналом цього концерту став виступ гумориста Володимира Подоляки. Глядачі своїми оплесками подякували учасникам концерту за прекрасні пісні.

 

Григорій Шелест, директор

Великобайрацького сільського будинку

культури

 

Алла Даценко, бібліотекар

Великобайрацької сільської бібліотеки –

філіалу

 

Наверх ↑