Відзначили 203-ю річницю від Дня народження Тараса Шевченка

Версія для друкуВерсія для друку

Відзначили 203-ю річницю від Дня народження Тараса Шевченка

 

Ми – внуки Тараса

 

Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ.

9 березня, торкаючись серцем Шевченківських творів, зібралися учні Кибинської загальноосвітньої школи, в сільській бібліотеці. Завідуюча бібліотекою, біля книжкової виставки «Є в Шевченка народження дата, дати смерті в Шевченка нема» провела бесіду «Поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть».

Тарас Шевченко звеличив Україну та весь український народ. Учні пройняті його духом «незлим тихим словом» згадували поета та читали вірші.

Вірші з творів Тараса Шевченка з ентузіазмом та натхненням читали: Вікторія Макаренко, Віталіна Довганієць, Анастасія Корнієнко, Анатолій Вієра.

Вікторину по життєвому шляху поета «Ім’я Шевченка стукає в серцях» провела керівник художній Кибинського сільського будинку культури Вікторія Осипенко. Після заходу діти з любов’ю підбирали книги Тараса Григоровича Шевченка для читання вдома.

У кожній хаті нехай живе, а не стоїть почесно на полиці мудре, ніжне, пророче слово нашого Кобзаря. Адже його твори – це історико-культурні пам’ятки, що житимуть віки, як живуть у народі перекази про народних героїв.

Надія Глушко, завідувачка Кибинською сільською бібліотекою

 

Шевченко - наш. Він для усіх століть...

 

Тарас Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу. І хто б ти не був, де б не жив, хто перечитає «Кобзаря », не зможе уявити своєї долі без Тараса Шевченка. Тож, з нагоди 203-ї річниці з Дня народження українського генія, Черкащанська сільська бібліотека провела літературне свято «Шевченко і сьогодні з нами», на якому бібліотекар висвітлила сторінки біографії, світову велич поета , який був людиною універсальних обдарувань та інтересів.

Все його життя і творчість були присвячені українському народу.

Галина Луценко, учитель української мови та літератури Черкащанського навчально – виховного комплексу, наголосила, що Тарас Шевченко не тільки поет, а і є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. Вона разом із Надією Рожко, директором сільського Будинку культури, читали вірші та виконали пісні: «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з під явора», «У перетику ходила» та «Полюбила чорнобрива».

Декламували вірші Тараса і учні Черкащанського НВК: Дмитро Український, Андрій Луценко та Олександра Черкащенко. Люблять вірші поета і Оксана Українська, вчитель хімії і біології та Лідія Бутенко, пенсіонерка. Також в бібліотеці була влаштована книжково – ілюстративна виставка «Кобзар у нашій оселі».

На завершення хочеться пригадати відомі слова 35 – го Президента Сполучених Штатів Америки Джонна Ф. Кеннеді: «Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».

 

Світлана Челембієнко, бібліотекар І

категорії Черкащанської бібліотеки –

філіалу

 

Лине дзвоном величаво Шевченкова мова

І став для нас Шевченко заповітом,

Безсмертним, як саме людське життя.

Ми будемо славить перед цілим світом

Живе й святе Шевченкове ім’я.

Україна – це тихі води і ясні зорі. Україна – це край, де широка і довга стрічка Дніпра оперізує жовті лани пшениці, де бездонна блакить купає золотосяйне сонце. Є у нашій українській літературі ім’я, що увібрало в себе душу народу, стало частиною його життя. Таким ім’ям для нас, українців, став Тарас Григорович Шевченко. Чия поезія викликає в людях почуття гордості і захоплення красою, своєю силою і народною мудрістю. Не було нічого у хлопця – сироти, але був талант, прагнення вчитися. У нього були здібності до малювання, співу та написання віршів. Він для нас був великим пророком української нації, людиною світлого розуму, чистих помислів і справжнім патріот України.

9 березня Біликівська сільська бібліотека спільно з будинком культури провели для своїх користувачів поетичний марафон «Шевченкові думи переживуть віки». Про нелегке дитинство Тараса Григоровича його любов до рідного краю до місця де він народився та виріс розповіла бібліотекар. Заглибитись в духовну спадщину письменника, відчути його невмирущі слова та актуальність творчості і в наші дні, допомогла відвідувачам виставка – портрет « Єднаємо душі словом Кобзаря». Учні ознайомившись із літературою відібрали твори Шевченка, які найбільше їм сподобалися. І почалося голосне читання «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зацвіла в долині червона калина», «Садок вишневий коло хати».

Директор будинку культури та керівник художній заспівали для відвідувачів пісню на слова Шевченка «Зоре моя вечірняя».

Все йде, все минає. Та залишається пам’ять. Читайте твори Шевченка вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє. Палкі слова Великого Кобзаря звучать і сьогодні свіжо та велично, закликаючи любити свій край, свою рідну Батьківщину.

Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки - філіалу

 

Живе у серці слово Кобзаря

Щовесни, коли тануть сніги

І на провесні сяє веселка

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

9 Березня виповнюється 203 роки з дня народження Т.Г.Шевченка. Він невичерпний і нескінчений. Він кращий із кращих славетних людей, - у ньому наша історія, наша реальність. Шевченко – це Україна. Україна - це Шевченко.

У Шахворостівському будинку культури пройшла літературна година «Живе у серці слово Кобзаря».

Для нас, миргородців, славне ім’я Т.Г.Шевченка дороге і близьке ще й тому, що ми ходимо тими стежками, які сходив Тарас у жовтні 1845 року під час перебування в Миргороді. Давно це було. Та живі свідки -  вулиця, названа ім’ям Шевченка, подвір’я онуків діда Коробки, де стояла хата, в якій зупинявся і написав свої поезії « Не завидуй багатому» та « Не женися на багатій». Короткочасним було перебування Т.Г. Шевченка на Миргородщині. Проте воно залишило свій глибокий слід у серцях простих людей.

Під час проведення години прозвучали твори Т.Г. Шевченка: «Село», «Доля», «По діброві вітер виє..», «Катерина», «Лілея», у виконанні читачів Шахворостівської сільської бібліотеки-філіалу Таран Ані, Додусенко Жені, Єгорової Аліни, Онопрієнко Анастасії, Назаренко Дарії. Учасники літературної години мали змогу прослухати відомі твори Шевченка покладені на музику: «Думи мої думи», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати».

Для всіх поколінь про життя творчість Т.Г. Шевченка можна сказати словами Василя Симоненка « Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття».

Наталія Шовкопляс, бібліотекар Шахворостівської сільської бібліотеки філіалу

 

Живіть, поети, в пам'яті людські, у слові праведнім, у славі віковій!

 

В історії нашого краю назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує кожен миргородець. До них належать імена великого Кобзаря Тараса Григоровича та поета – миргородця Антона Дмитровича Шевченків.

В перші дні весни, бо саме вона подарувала Україні обох поетів, районною бібліотекою для дітей було проведено для п’ятикласників навчально – виховного комплексу «Гелікон» краєзнавчу літературну годину «Шануймо їхні імена». Діти, які щойно закінчили вивчення творчості Тараса Шевченка, дізналися багато цікавого про його перебування на Миргородщині.

Про це наші краяни залишили перекази, легенди та бувальщини. Чудовим доповненням служили краєзнавчі видання «Шевченко в серці миргородців», «Перекази про Тараса Шевченка на Миргородщині» Людмили Розсохи, бувальщина «Мені тринадцятий минало…» Івана Букія. Вони і викликали неабиякий інтерес у дітей.

Життя та літературна творчість Антона Дмитровича Шевченка знайшли відгук у дитячих серцях. Чудові вірші про працьовитого Андрійка та ледаря Сергійка з дитячої збірки «Посадив Андрійко сад» стали  темою для обговорення. А подаровані бібліотеці збірки поезій з автографами автора потримав у руках та переглянув кожен з присутніх.

Отож, обидва незабутні поети  продовжуватимуть жити в пам’яті юних миргородців та в творчій спадщині поетів.

Зоя Єщенко, провідний бібліотекар Миргородської

районної бібліотеки для дітей

Наверх ↑