Лептоспіроз тварин
Версія для друкуЛептоспіроз тварин
Лептоспіроз - інфекційне захворювання сільськогосподарських тварин, диких гризунів і м'ясоїдних, що проявляється гарячкою, жовтяницею, атонією кишечника, анемією і рідше абортами у корів в останній місяць тільності , народженням нежиттєздатного приплоду, перегулами і безпліддям.
Збудником лептоспірозу є бактерії лептоспіри, найбільшим резервуаром яких в природі є гризуни( пацюки, миші, полівки, ондатри тощо), серед свійських тварин – велика рогата худоба, свині, собаки.
Джерелом інфекції можуть бути хворі і перехворілі тварини, які виділяють збудник з молоком і сечею, а також трупи і м'ясо дорізаних тварин. Інфекція часто передається через непроточні, погано обладнані водопої, заболочені пасовища, корми і приміщення, забруднені сечею хворих тварин , а в природі такі вогнища формують дикі гризуни в непроточних водоймах,болотистій місцевості навколо річок, озер. Випадки захворювань найбільш поширені в теплий період року при високій відносній вологості повітря.
Перебіг хвороби може бути блискавичним (12-48 годин, характерні ознаки – пригнічення, відмова від корму, підвищення температури тіла до 40-41 градуса, молоко жовте на колір і гіркувате на смак, проноси, атонії, сеча спочатку рожевого, потім темно-вишневого кольору. Наприкінці хвороби зниження температури, судороги, загибель), гострим (5-10 днів), хронічним ( до 3-5 місяців і довше) і атиповим (характеризується абортами у другій половині тільності та народженням мертвого або нежиттєздатного молодняку, при цьому клінічний стан тварин у межах фізіологічної норми).
З лікувальною метою застосовують протилептоспірозну сироватку і антибіотикотерапію.
Щоб не допустити захворювання тварин на лептоспіроз, власники худоби, ветеринарні фахівці зобов'язані: здійснювати контроль за клінічним станом тварин, не допускати контакту тварин з худобою неблагополучних по лептоспірозу господарств (ферм), населених пунктів, на пасовище, в місцях водопою і т.д .; не випасати невакцинованих тварин на території природних вогнищ лептоспірозу; не влаштовувати літніх таборів для тварин на берегах відкритих водойм; систематично знищувати гризунів в тваринницьких приміщеннях, на території ферм, в місцях зберігання кормів і т.п.
