Страшніша за кір: дифтерія вбиває кожного десятого. Як вижити

Страшніша за кір: дифтерія вбиває кожного десятого. Як вижити

 

Півроку тому лікар Комаровський заявив, що епідемія кору стане для українців лише “солодкою ягідкою на торті”. Тоді як “тортом” буде дифтерія. Адже вона, каже медик, набагато небезпечніша за кір. Уявіть, що всі люди вакциновані: навіть за цих умов від ускладнень кору помирає одна особа з тисячі хворих. Під час епідемії дифтерії загине кожен десятий пацієнт.

У січні, коли вийшов відеоролик-попередження від лікаря Комаровського, його застереження та заклики вакцинуватися більшість українців пропустили повз вуха. Сьогодні можна сказати – даремно.

 

Цього року в Україні було зафіксовано 20 випадків дифтерії, 18 з них – у жовтні місяці. 2 хворих з діагнозом “дифтерія” зареєстровано у Києві, 1 – у Тернопільській області, 5 хворих та ще 10 осіб, які є носіями даної інфекції – у Закарпатській області.

В Україні вкрай низький рівень охоплення населення щепленнями від дифтерії: вакциновані лише 59,5% дітей до року, дорослих – 52,3%, через що з’являється ризик виникнення великої кількості випадків захворювання на дифтерію.

Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період хвороби становить 3-10 днів. Джерелом інфекції є хвора людина або носій Corynebacterium diphtheriae – вид грампозитивних паличковидних бактерій, які виділяють токсини. Токсини блокують синтез білка в клітинах, в результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.

 

Ускладнення від дифтерії можуть призвести до:

-блокування дихальних шляхів;

-інфекційно-токсичного шоку;

-пошкодження серцевого м’яза (міокардит);

-ураження нервової системи;

-легеневої інфекції (дихальну недостатність або пневмонію).

При виникненні осередку інфекції контактні особи, залежно від їх вакцинального статусу, підлягають додатковій імунізації: нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) згідно з віком; особи, які підлягають ревакцинації згідно з  календарем щеплень поточного року, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію; особи, імунізовані згідно з календарем, повинні отримати додаткову дозу АДП або АДП-М залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії пройшло більше року.

Для лікування дифтерії використовується протидифтерійна сироватка та антибактеріальна терапія.  

У 1991-1998 роках в Україні був зафіксований спалах епідемії дифтерії через вкрай низький рівень вакцинації дітей та ревакцинації дорослих. Тоді захворіли 20 тисяч людей, 696 пацієнтів померли.

Останніми роками в Україні реєструвалися поодинокі випадки захворювання на дифтерію: 2011 рік – 8 випадків, 2012 – 5 (серед них – 1 дитина), 2013 – 6 (серед них – 2 дитини), 2014 – 4 (серед них – 1 дитина), 2015 – 2 (серед них – 1 дитина), 2016 – 4 дорослих (1 – в Івано-франківській області, 1 – в Одеській і 2 – у місті Києві), у 2018 році – 10 випадків.

Попередити розвиток захворювання та запобігти небезпечним ускладненням можна лише шляхом вакцинації дітей відповідно до календаря щеплень [2] і ревакцинації дорослих (кожні 10 років).

Разом із лікарем-педіатром Марією Малик-Коваленко “Український інтерес” відповідає на найважливіші запитання про недугу: ви маєте знати, як захистити себе та свої рідних.

Що таке дифтерія?

Це гостре інфекційне захворювання, схоже на ангіну. Під час дифтерії  у горлі утворюються плівочки, що можуть заважати диханню та ковтанню.

Звідки вона виникає?

Збудником дифтерії є коринебактерія. Вона виробляє екзотоксини – токсичні речовини білкової природи.

Коли вперше виявили дифтерію? Як її почали лікувати?

Уперше про хворобу заговорили в Іспанії XVI століття, хоча згадки про неї знаходили навіть у працях Гіппократа (V-IV століття до нашої ери). У 1613 році в країні почалася справжня епідемія: люди помирали від недуги, що перекривала дихальні шляхи. Її нарекли Garrotillos, що означає “удавка”. Уже значно пізніше французькі лікарі назвали хворобу “дифтерією”. У XIX від неї померли донька та онучка британської королеви Вікторії, дочка американського президента Гровера Клівленда, а також десятки тисяч людей по всьому світу.

Нарешті в 1883 році німецький бактеріолог Едвін Клебс виявив збудник дифтерії. Через десять років інший німець Еміль Берінг розробив антитоксичну протидифтерійну сироватку. Крапку в боротьбі з недугою поставив француз Гастон Рамон: у 1923 він одержав дифтерійний анатоксин, який почали застосовувати для планової вакцинації. Її формулу вдосконалювали: у 1914 році з’явилася адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина.

Як передається це захворювання? Хто є її джерелом?

Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом. Її джерело – хвора людина або носій коринебактерії, яка виділяє токсигенні штами збудника.

Як можна заразитися дифтерією?

Під час контакту з хворою людиною. Деякі з них можуть навіть не підозрювати, що є носіями недуги, адже не мають симптомів. Попри це вони можуть поширювати інфекцію.

Хто в групі ризику?

На дифтерію хворіють як діти, так і дорослі, які не зробили щеплення.

Які симптоми хвороби?

Інкубаційний період дифтерії становить від 3 до 10 днів. Потім можливі біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт сірого кольору на мигдалинах, осиплість голосу, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів, набряк шиї.

Як захиститися від дифтерії?

Єдиний захист від хвороби – вакцинація. Інших варіантів немає.

Що буде, якщо вчасно не звернутися до лікаря?

Дифтерійний токсин може порушити синтез білка клітинами, що призводить до їх загибелі. Також він може проникнути в тканини. У такому разі найдужче страждає серце, нирки, наднирники та нервова система. Ускладнення від дифтерії можуть заблокувати дихальні шляхи, викликати легеневу недостатність або пневмонію, пошкодити серцевий м’яз і нервову систему, спричинити інфекційно-токсичний шок й навіть смерть.

Чи є в Україні вакцина від хвороби та як її отримати?

Україна повністю забезпечена вакцинами від дифтерії: для дітей – із коклюшним компонентом, для дорослих – без нього. Щеплення можна зробити за гроші у приватній клініці або безкоштовно в державній. Потрібно просто прийти до лікарні й повідомити, що ви хочете вакцинуватися.

Хто виробник цієї вакцини?

У державних лікарнях – Індія та Болгарія. У приватних є французькі та бельгійські вакцини.

У чому різниця між цими вакцинами?

В індійській вакцині є ціла клітина коклюшного компоненту, а у французькій чи бельгійській його майже немає. Цей компонент може викликати реакцію: температуру, сонливість. Тобто, після щеплення індійською вакциною людина відчуватиме помітнішу реакцію, аніж після французької чи бельгійської. Однак й імунітет вона матиме міцніший саме через високий вміст коклюшного компоненту.

Скільки коштуватиме одноразова вакцинація у приватній клініці?

Ціна разом із оглядом – від 1000 до 1500 гривень.

Як відбувається вакцинація?

Перше щеплення дитині слід зробити у два, друге – у чотири, третє – у шість, четверте – у вісімнадцять місяців. П’яте – у віці шести років, шосте – шістнадцяти. Після цього треба кожні десять років проходити ревакцинацію.

 Календар профілактичних щеплень. Інфографіка: МОЗ

Що робити, якщо дитині або вже дорослій людині ніколи не вводили вакцину?

Якщо дитині до 7 років не робили щеплення, то лікар сам розрахує, як встигнути дати їй чотири дози вакцини до настання 6 років 11 місяців і 29 днів. Якщо це неможливо, лікар введе оптимальну кількість доз.

Невакциновані діти від 7 до 15 років і дорослі мають пройти триразове щеплення. Календар щеплень лікар розробляє індивідуально для кожного пацієнта.

Кому не можна робити щеплення?

Людям, які мають органічне ураження центральної нервової системи, судомний синдром, важку форму бронхіальної астми.

При гострому перебігу захворювань, температурі, під час прийому сильнодіючих препаратів, екземі чи діатезі вакцинація переноситься.

Як захиститися людям, яким протипоказана вакцинація?

Треба, щоб вакцинованими були всі особи, які оточують людину з протипоказаннями. Взагалі, якщо в Україні 95% населення зроблять щеплення (зараз 19%), то дифтерія не розповсюджуватиметься.

Що робити, якщо помітили у себе або рідних симптоми хвороби?

Дифтерія – дуже підступна, адже її перші симптоми дуже схожі на ГРВІ чи ангіну. Саме тому слід звертатися до сімейного лікаря: краще за все викликати його додому. Якщо ви помітили хворобу, коли симптоми вже загострилися, то викликайте екстрену медичну допомогу.

До приїзду медиків слід ізолювати хворого від інших людей. Якщо дифтерія підтвердиться, лікарі перевірятимуть усіх, хто контактував із хворим.

Чи можу я звернутися до сімейного лікаря, якщо не підписав із ним декларацію?

Звичайно. Лікарі обслуговують пацієнтів у будь-якому випадку.

Людина, яка пережила дифтерію, може захворіти ще раз?

Так. Перенесена хвороба й навіть вакцинація – не дає 100% захисту. Через півтора роки після щеплення все таки можна підхопити інфекцію. Однак вона легко перенесе хворобу, адже матиме антитоксичний імунітет, що ліквідує розвиток ускладнень.

Чи були в Україні спалахи дифтерії?

Навіть більше – у період із 1991 до 1998 року в Україні вирувала епідемія дифтерії. Вона виникла, адже більшість людей були невакцинованими або не пройшли повторну ревакцинацію. Тоді захворіло понад 20 тисяч осіб: 700 із них померли від ускладнень.

Нові спалахи дифтерії помітили у 2011 році – недуга торкнулася вісьмох людей. Торік уперше за сім років на дифтерію не захворів жоден українець.

 

                                               Миргородське міськрайонне управління

                                                 Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області