КАПРОВИЙ ЖУК - НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ ШКІДНИК ЗАПАСІВ!

КАПРОВИЙ ЖУК - НЕБЕЗПЕЧНИЙ КАРАНТИННИЙ ШКІДНИК ЗАПАСІВ!

Капровий жук (Trogoderma granarium Everts) - карантинний шкідник запасів, який внесений до списку А-1 (відсутній в Україні), в оптимальних умовах дає спалахи масового розмноження, пристосований до виживання в несприятливих умовах. Батьківщиною жука є Індія, де його вперше зареєстрували в 1894 році. Сучасний ареал поширення капрового жука — це майже всі країни тропічного й субтропічного поясів, а також деякі райони Західної Європи.
 З розвитком торговельних зв’язків  шкідника завезено до Європи та Америки.

Капровий жук – типовий шкідник запасів. Він пошкоджує більше 100 видів насіння зернових, технічних, олійних, зернобобових, овочевих, лісових і квіткових культур. Шкодить личинка. Т.granium заселяє в першу чергу солодові і дробильні цехи пивоварень, жирокомбінатів і кондитерських фабрик. Заселена продукція перетворюється в порошкоподібну масу з екскрементів, залишків кормуі личинкових шкірок, стає непридатною для використання в їжу і на корм худобі. Олія, яка отримана з пошкодженого зерна, має підвищену кислотність і неприємний смак. Особливо сильно пошкоджується насіннєвий матеріал, оскільки личинки в першу чергу виїдають зародки. Цей шкідник особливо небезпечний в країнах з сухим і жарким кліматом. Успішно розмножується за температури 36-40 ºС, капровий жук не має конкурентів з боку інших складських шкідників і за короткий період дає масове розмноження, знищує до 25% зернової маси.

Капровий жук завозиться і розповсюджується частіше з ячмінним солодом, зерном пшениці, ячменю, рису, кукурудзи, горіхами арахісу і продуктами їхньої переробки. Нерідко джерелом розповсюдження шкідника стають заселені тара і транспортні засоби – залізничні вагони, контейнери, морські судна.

Оцінювалася ймовірність проникнення шкідника в Україну, його акліматизація та можливі потенційні економічні збитки. Незважаючи на те, що застосовувані фітосанітарні заходи забезпечують належний контроль увезення підкарантинної продукції, зростаючий обсяг зернової продукції створює реальні передумови для можливого проникнення шкідника в Україну. Ризик проникнення є ще й тому, що шкідник може поширюватися не тільки із зерном, а й з тарою, транспортними засобами, бандеролями, посилками з насінням різних культур на всіх стадіях свого розвитку.

Показник імовірності його акліматизації доволі високий — 7,78. Пов’язано це з тим, що основна шкодочинність капрового жука зумовлена його багатоїдністю, стійкістю проти дії інсектицидів, здатністю личинок до тривалого голодування та високою плодючістю.
Отже, результати досліджень свідчать, що капровий жук відповідає критеріям карантинного виду, здатний проникнути та акліматизуватися в усіх регіонах України та завдати значних економічних збитків сільському господарству нашої країни.
Щоб запобігти проникненню капрового жука в Україну, спеціалісти здійснюють систему державних карантинних заходів.

На території  України капровий жук відсутній, але, незважаючи на це, існує постійна загроза завезення його із зерном, зернопродуктами, арахісом тощо. З метою виявлення капрового жука в складських приміщеннях державні фітосанітарні інспектори систематично проводять обстеження візуально та за допомогою харчових принад та феромонних пасток. Візуально оглядають стіни, підлогу, дахи, складське обладнання, інвентар. При цьому оглядають щілини і тріщини в підлозі. Ретельно досліджують усі залишки, пил, сміття. Також обстеженню підлягає зовнішня сторона складу і прилегла до нього територія.

Фітосанітарні заходи:

При виявленні капрового жука у пункті ввезення імпортних вантажів весь вантаж, транспортні засоби в яких він перевозився та тара підлягають знезараженню. Крім первинного інспектування імпортних вантажів в пунктах ввезення проводиться щорічне обстеження сховищ, куди завозиться імпортна рослинна продукція. В першу чергу обстежують сховища, розміщенні в пунктах ввезення: в морських і річкових портах, аеропортах, на прикордонних залізничних станціях. Ретельному інспектуванню повинні підлягати елеватори, млини, склади насіння, де зберігалась або надходить імпортна рослинна продукція. При виявленні шкідника проводиться знезараження приміщень і продукції, яка в них зберігається. Крім обстежень складських приміщень і продукції всередині них, необхідно обстежити прискладську територію і склад зовні.

Для боротьби з ним застосовується низка заходів, які проводяться в зерні, зернопродуктах, продукції й сировині, а також в складських та виробничих приміщеннях. До фізико-механічних заходів належить очистка, охолодження, сушіння зерна за температури +48…+55 °С. Для хімічного знезаражения харчових продуктів застосовують фумігацію.
У випадку виявлення в складах небезпечного шкідника потрібно звертатися до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області області.

Державний фітосанітарний інспектор

Головного управління

Держпродспоживслужби в Полтавській області                                                                                                             С. Надтока

zobrazhennya1.jpg [1]

zobrazhennya2.jpg [2]