Як учаснику АТО отримати земельну ділянку
Версія для друкуЯк учаснику АТО отримати земельну ділянку
Згідно ч.1 ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:
- для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
- для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;
- для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах вищезазначених норм провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗКУ ). Це означає, що учасник АТО має право отримати у приватну власність 6 земельних ділянок різного цільового призначення (згідно з переліком ст. 121 ЗКУ). Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Учаснику АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:
- до місцевої ради (якщо це стосується земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
- до районної держадміністрації (якщо це стосується земель державної власності поза межами населених пунктів);
- до Головного управління Держгеокадастру в області (якщо це стосується земель для ведення особистого селянського господарства або садівництва державної власності поза межами населених пунктів).
У клопотанні слід зазначити цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання слід прикласти:
- копію паспорту та ідентифікаційного коду, копію посвідченя УБД або довідки про участь в АТО, або витяг з наказу
- вищезгадані викопіювання з державного кадастру як графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки,
- у випадку вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, — необхідно отримати погодження землекористувача,
- у випадку надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, — документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, в тому числі довідки з земельного кадастру про те, що раніше ви не реалізовували своє право на безоплатне отримання земельної ділянки, — це передбачено ч. 6 ст. 118 ЗКУ!
Клопотання має бути розглянуте у місячний строк та за підсумками розгляду має бути надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивована відмова у його наданні.
Підставою відмови (ч. 7 ст. 118 ЗКУ) у наданні такого дозволу може бути ЛИШЕ невідповідність місця розташування об’єкта вимогам:
– законів,
– прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів,
– генеральних планів населених пунктів,
– іншої містобудівної документації,
– схем землеустрою,
– техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць,
– проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Після отримання дозволу, необхідно замовити розроблення проекту землеустрою.
Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру. З таким переліком учасник АТО може ознайомитись на http://land.gov.ua/
У разі відсутності сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатись недійсним і державну реєстрацію земельної ділянки буде здійснити неможливо.
Проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держгеокадастру відповідно до ст. 186–1 ЗКУ.
У разі місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об’єкта будівництва, необхідне також погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації.
Згадані органи зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту чи копії проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 5–7 ст. 186–1 ЗКУ ).
При погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, а також проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Тільки у разі, якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою підлягає обов’язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром.
Для погодження проекту землеустрою можна також звернутись до Центру надання адміністративних послуг у Миргородському районі.
Для подальшої реєстрації земельної ділянки учасник АТО може звернутись до державного кадастрового реєстратора із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки як самостійно або уповноважити на це землевпорядну організацію ( зазначивши це у договорі).
До заяви в цих випадках додається:
- копія паспорту,
- ідентифікаційного коду,
- договору та довіреності діяти імені учасника АТО,
- погоджений проект землеустрою (за потреби, позитивний висновок експертизи),
- документ, що підтверджує оплату за послуги з державної реєстрації земельної ділянки,
строк розгляду заяви складає 14 днів.
Державний кадастровий реєстратор перевіряє вірність складення документів, визначає чи межі нової ділянки не порушують меж вже існуючих зареєстрованих ділянок, — та реєструє земельну ділянку у Державному земельному кадастрі і видає витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номеру.
Подати відповідне клопотання з погодженим проектом землеустрою та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку до місцевої ради (якщо земельна ділянка у межах населеного пункту) або до місцевої державної адміністрації (якщо ні).
Вказані органи затверджують проект землеустрою.
Наступним їхнім кроком буде звернення до відповідного місцевого органу державної реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності держави чи територіальної громади на обрану земельну ділянку.
Учасник АТО має право самостійно звернутись до місцевих органів Державної реєстраційної служби України із такою заявою. (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Після здійснення такої реєстрації місцева рада чи державна адміністрація приймають рішення про безоплатну передачу земельної ділянки з державної чи комунальної власності у власність учасника АТО. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
Останній крок — це державна реєстрація права власності земельної ділянки учасника АТО.
Для цього необхідно подати заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Таку заяву можна подати:
- безпосередньо до Державної реєстраційної служби України (її територіальних реєстраційних служб), яка здійснює таку реєстрацію;
- або до вже знайомого державного кадастрового реєстратора, який передасть її до Державної реєстраційної служби.
Також можна скористатись послугами Центрів надання адміністративних послуг.
До заяви додаються:
- копія паспорту та ідентифікаційного коду,
- засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
- витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
- документ про сплату державного мита;
- документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав у розмірі.
Строк розгляду заяви — 5 робочих днів (ч. 5 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Виключний перелік підстав відмови у реєстрації зазначений у ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених згаданим Законом, заборонена.
Якщо всі документи надані та вірні, учасник АТО отримує Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та витяг із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і стає повноправним власником земельної ділянки.
В.о. начальника відділу у Миргородському
районі Головного управління
держгеокадастру у Полтавській області
Л. Г. Сороколєт
